Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: синяк: ПОЛЕ ВІЧНОСТІ - ВІРШ


синяк: ПОЛЕ ВІЧНОСТІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




ПОЛЕ ВІЧНОСТІ

Нема вже кому тут коня запрягати, Господар востаннє приїхав до хати, Не сам він іде, привезли побратими, А шлях окропили сльозами сумними. Стрічають батьки та дружина і діти, Останню дорогу встелили всю квіти, Застигло в скорботі село на колінах, За них і за нас ти в бою там загинув. Сумна й невесела лишається хата, Хто ж буде без тебе тут ниву орати, Кому ж засівати пшеницею поле? Це клята орда принесла таке горе. Не буде весна розквітати без тебе, І клекіт лелечий - молитвою в небо, Там Вічності поле засієш для Бога, Нам всім пам'ятати тебе тут живого. Галина Грицина.

ID: 1036149
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.03.2025 20:50:39
© дата внесення змiн: 23.03.2025 20:50:39
автор: синяк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (117)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей