Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Отож, борись! - ВІРШ

Коли літа твої тобі не в радість І ти сиріткою – поміж рідні, Або ще й зрада жалить, а чи заздрість, Думки про долю мучать день при дні. Чому так є й чия у цім провина, І як цього позбутися в житті, Коли біди тебе збива лавина, То чи не краще жити в самоті? Та світ, на жаль, холодний, хамовитий, Де тісно щедрості і доброті, Й неясно, хто для нього покровитель: Антихристи чи ангели святі. Хоча й дрібна у світі ти личина, Змінить життя під силу лиш тобі, У іншім світі потім відпочинеш. Отож, борись, не жив щоб між рабів! 19.02.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко