Твоя Безмежність плаче у тобі.
Коли її не хочуть навіть знати.
Тоді душа міняє у журбі:
Безмежність на безмежні втрати.
Безмежний Всесвіт плаче у тобі,
Бо дуже тісно в твоїй “хаті з краю”.
Завжди це “з краю” – навіть у юрбі,
Коли в твій Час без тебе Все минає.
Доступ до першої частини книги:
https://drive.google.com/drive/folders/1T1roB8w_9bf9aC3GSLPTNPmoHfGivp1N?usp=sharing
