Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Пам'яті Ігоря Білозіра - ВІРШ

Як він співав, світ наче завмирав - Птахи стихали, не гойдались трави. А як останню ноту пісні брав, Ловив у вуха оплески і «браво!» Його любили люди за пісні, За щиру душу і талант від долі. За те що вносив радощі у дні, Йому вклонялись верби і тополі. Він буслом над деревами літав, Коли творив своє музичне диво. Все, що надбав, народові віддав І світ лишив, хоч був іще не сивий. Багато ще зробити б Ігор міг, Як не скосили б крила, наче жито. У сорок п’ять на білу хмарку ліг. В пам’яті ж краю вічно буде жити!