Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Коломоєць: Звучала музика. Красива, та капризна… - ВІРШ

Звучала музика. Красива, та капризна, Немов пелюстковий під вітерцем танок. Згадалася мені мала вітчизна – Хатина рідна, милий ясенок. Сміялись мальви, заглядали в вікна, Палахкотів вогнями горицвіт. Назустріч мама, зморена, привітна, Спішить мене стрічати до воріт. І рада, а на очі вернуть сльози: – Чого ти, мамо? Глянь, яка весна! Замислена, неначе під гіпнозом, Ніяк не заспокоється вона. А я радію хаті, двору, річці. Літа студентські, мрій веселий рій. Оті роки… У довгій життєстрічці Чому ви раптом залишили стрій? А музика! Весела і капризна, Теплом війнула з тих далеких літ… До болю бідна та мала вітчизна, А серце так зігрів і спогад-слід. Немає вже ні мами, ні хатини. Це музика навіяла ту мить – Життя мого малесеньку частину, Що так весною радісно дзвенить. 07.06.2001 ©Коломоєць Людмила Петрівна