Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: Горить свіча - ВІРШ

Прийшла я з доріг у храм святий,- Щоб помолитись за рідних Богу. Він бальзамовий лік в час важкий У чаші віри - миро в дорогу. О Царю Небесний - Отче мій! Ти є пристань - єдина Надія. В покорі стаю під образ твій Шукаю розради в безнадії. Цей світ такий злобний, жорстокий, Від гріз може розбитись, як кришталь. А життя , як море глибоке На хвилях несе у душу печаль. Горить свіча тане віск слізьми У журбі сходить сонце над нами. Перестаємо бути дітьми Коли немає тата і мами. Сирота у чорній хустині Зима замела до хати сліди . Метуть сніги в очі калині Стоять у журбі вишневі сади.