Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Рунельо Вахейко: ОДА ПОЕЗІЇ - ВІРШ

Непередбачена Поезії дорога! Поезія, немов з повітря, із нічого. Її примушувать до чогось безнадійно, Вона, як вітер, як погода непостійна. Та інколи віщати вміє щось пророче Так, щоб біди якоїсь раптом не наврочити, Відкривши світові і сокровенні тайни. Поезіє, я твій прихильник, щирий, давній! І начебто давно прийшов до твого ґанку, Чи приймеш ти мене такого без останку, Якому по душі сприймати твої хвилі, Що линуть вічно в Світі білім!