Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Незламна: 4 - ВІРШ

І розжене думок зажурних зграю, Що душу розтривожили живу, Чому ж я, Боже, знов від них страждаю? Чи то за гріх, чи за любов свою? Хіба нам ближче в пекло ніж до раю? Прошу очисть мій розум від жалю, Нехай душа у спокої літає І віднайде усе, що я люблю! Бо у театрі суму грала марно, Як тінь по світу між людей брела. Та от тепер у тиші цій повстану. Я вірю в силу власного пера, Що здатне лікувати давні рани - Зірветься маска, наче й не була.