Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ХРЕСТОСЛОВ: денного неба блакить - ВІРШ

ще день пролетІв як та куля а не́ як сніжинка крайне́ба все ближче і чуються неба пісні без- турботні раніше не міг їх згадати за дня́ а тепер са́м підспівую їх попри се́бе і радий накінець усе с- кла́лось с- тає́ на хвилину відкритою с- віту краса не́- ма́тері- а́льна не розумом бачиш її це́ по- дар- у́нок за про́йдений шлях тому́ і краса́ у всіх різ- на і не́ пере- да́ть її навіть коханій і всім хто то- бі на́йдо- ро́жчий чекає їх с- вій шлях і спра́вжня краса забе́ре найвищу ту́ цІну от ти дивишся і не бачиш от ти слухаєш а не чуєш кохаєш але́ не любиш між першим і другим – не про́пасть - ввесь космос в якім ти за- губиш остан- нє життя що ді- сталося да́ром а може і ні може ти все ж знайде́ш… Одіссей по- верне́ться до- дому в- па́де Тро́я паде́ Агаме́мнон Касса́ндра і інші а Кассіопе́я знов стане сузір’ям від- криється істина ти́м хто її заслужи́в ця дорога печа́льна своїм бездоріжжям де нав- помацки йдеш нав- мання все шукаючи зірку що в- па́ла траво́в по- росла́ і з собою прине́сла нам пам’ять про небо вона не одна в гуляйполі поле́гла тому́ так сумна́ цього денного неба блаки́ть