Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Проснися люде - ВІРШ

(Присвячується тім хто не дбає за свій Рід і за Україну.) Прочитайте, люди добрі, „Розриту могилу“. Зрозумієте, як і раніше, так і тепер ладнаєте собі домовину. Як і раніше, так і тепер, враги Неньку плюндрували, А діток православних в кайдани кували. Хто звільнився з під кайданів, світ за очі гнали, Сиротину-Україну ворогам лишали. Чи ми історію навчаємо? Чи вона нас учить? Ні! І тому життя слов’ян, вороги калічать. Чи тепер ми вільні, чи ми ще покуті? Хіба Воля й Слава предків уже забуті. Чому ж віддали Неньку на чужі поруки, Вони тішаться, грабують і потирають руки. П’ятсот років ми в неволі, під московським катом, А сусіди звуть його, нашим «старшим братом». Не скоса, а прямо бачать і їм це не сліпить, Як під вогнем війни гинуть дорослі і діти. Бережуть лице і шанують московського ката. Бог все бачить, прийде їм розплата. Пора знати, Україна - святе місце Боже, А плюндрувати на святиню, Богу це не гоже. Православний Рід Богом народжений, Не рушити, на здолати Рід благословенний. Хто посягне на волю Божу, сам себе сконає, А Україна постане з попелу і на весь світ засяє. «Розрита могила» - поема Т.Г. Шевченка 1863 рік. Березень 2025 р.