Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Марина Василюк: Ти світло - ВІРШ

Ти — світло Коли світ хитає, мов човен у штормі, і вітер історій ламає вітрила, ти — тиша, що дихає спокоєм в нормі, ти — сонце, що падає прямо у жили. Ти — руки, що втримають навіть повітря, коли вже здається, що втрати неминучі. Ти — голос, що робить мовчання відвертям, де всі мої тіні стають невезучі. Ти знаєш: і радість, і темні провалля — це дві половини одного уроку. Ми всі розгортаємо світ, як скрижалі, де час — лише простір для мудрості кроку. Я падаю — ти підстеляєш проміння, я гасну — ти світло тримаєш в долонях. Ти — більше, ніж друзі, ніж кров, ніж коріння, ти — пульс, що у венах звучить, як симфонія. Дякую, що є, що не втомлюєш серце, що знаєш, де біль — і мовчиш, коли треба. Ти — всесвіт у формі людського безмежжя, і дотик твій — зліпок відбитку неба.