Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: ЙДУ ДО МАТІНКИ ПРИРОДИ - ВІРШ

Я йду до матінки природи, У цей блаженний храм весни. Щоб вдихнути ковток свободи І прогнати печаль зими. Зійде сонце весни високо І розтануть білі сніги. А річка зашумить потоком Розквітне все навкруги. Вдарить із ясного неба грім Змиє сніги весняний дощ. А зима розвіється, як дим... До сонечка вигляне плющ. О весно - смарагдовий раю! Прийшла до тебе, лиш на мить. Щоб побути в зеленім гаю Послухать, як листя шумить. У царстві лісу на долині Зацвів підсніжник у траві. Він глянув в небо очі сині І дарує букет в красі. О ,Весно - панно зеленокоса!... Тобі я аплодую на біс. Йду до тебе у трави боса Оживаю ,як столітній ліс.