Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: РОКИ ІДУТЬ - ВІРШ

РОКИ ІДУТЬ Роки́ ідуть, не всіх вони міняють, Не в кожного, немов струмки, дзвенять, Та нічиї́ назад не повертають, Й не можемо ми жоден наздогнать. Роки́ ідуть, спливають, наче рі́ки, Та й русло не вдається поверну́ть, І кожен з них мина, немов навті́ки, Та відголосся можемо почуть. Роки́ ідуть, несуться, наче коні, Не бачимо у задзеркаллі їх, Ніко́ли не бувають на припоні Й не сходять зі свої́х вони доріг. Роки́ ідуть… Вони, мов блискавиці, Неначе грім, гуркочуть все життя, А їхній шлях то – тьмяний, то – іскриться, На ньому особливе вишиття. Роки́ ідуть, сліди свої́ лишають, Не засипа ні листя їх, ні сніг, Немов птахи, щоразу пролітають, І в кожного окремий шлях проліг. Роки́ ідуть, та й линуть десь у далі, Немов у скриню щось нам додають, І кожен пише нам свої́ скрижа́лі, Життєвий ки́лим всі по черзі тчуть. 03.12.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2024