Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: Крізь терни війни - ВІРШ

Племіннику і похреснику Богдану, воїну-захиснику з 2014 року, присвячую Попри звук сирен і смог війни, Попри те, що ворогу не спиться, — На дозвіллі розкажи мені, Про думки тривожні наодинці. — У своє дитинство зазирни. — Пригадай, як нива колоситься! — Про лихе не згадуй, хай вітри Рознесуть його, як і годиться. — Де твоєї юності літа? Їх не так багато роздається. Загубилась стежка золота І кохання першого джерельця. Вже відколи точиться війна. Кров'ю ще ніяк не захлинеться. Неповторна молодість твоя Раптом розбивається на скельця. Від гармат здригається земля. Навкруги обвуглені дере́вця. — Чи ти знав колись? Чи знала я, Що іти крізь терни доведеться? В колючках і ранах наші дні. Хай ворожим крукам відгукнеться! Вже відколи ти на цій війні Трунок п'єш із келиха до денця. Нескінченне марево смертей На твоїх очах щораз плететься. А тобі призначено щодень Лікувати словом рани в серці. Хай твоя дорога нелегка, По стерні колючій часто в'ється. — Знай, що у вечірніх молитвах Я молюсь за тебе! — Хай вдається! На дозвіллі вип'ємо удвох Запашної кави філіжанку. Хай окра́й іде з тобою Бог Уночі, увечері і зранку. Попри звук сирен і смог війни, Попри те, що ворогу не спиться, — На дозвіллі розкажи мені, Про думки тривожні наодинці. 14. 03. 2025 Л. Сахмак (Л. Сахарук-Маковей)