Повстав мов жало жаркий нерв!
Ялозить глибоко і лащить.
Тебе до стінки я припер,
Із кожним ляпасом все важче.
Чекання... Збудження... Плоди...
Хіть роздратованістю тільна.
Кричиш неначе божевільна -
"Сильніше трахай... так... сюди!"
Кімнату викрала пітьма,
А пальці - грудь, здавивши мову,
Соски розпестивши притьма...
Приємно входячи нервово
У царство стегон. Чуєш все -
Як низом жар життя повзе,
Ох, мені теж всим тілом голки...
Твій манікюр на плоть мошонки -
В кутку ти чиниш спротив ніжний,
Всі заборони в хіть розтерши...
Сьогодні гостро. Проба перша.
Нервових кілька тижнів.
Олег Купрієнко © 2025
поезіяОК
більше еротичної поезії читайте на моєму Телеграм
за пошуком - поезіяОК
https://t.me/poetsleep2
