Не королева я, не міф,
Я не принцеса, не русалка.
Ти біля мене, як Сізіф,
Бо всі твої зусилля марні.
А я з тобою як в вогні,
Горить моя душа і тіло.
І романтично так мені
Даруєш квітку. Так невміло
Шепочеш пристрасні признання.
Я зазираю в очі, і
Не знаю, як знайти кохання
В душі загубленій своїй.
Терпкі цілунки на світанні.
Гарячі руки уночі
Не можуть дать заснуть. Я маю
Від тебе швидше утекти.
Поцілувать лиш на прощання.
Ти обійми мене мерщій!
Я віддаю тобі кохання...
Залиш лиш серденько мені.
17 травня 2010 р.
