Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ - ВІРШ

Скульптору-воїну присвячено (загинув 9.03.25) Дев’ятого березня геній Тарас народився. А він, його тезка, на фронті поліг у цей день. Країні своїй, як Шевченко-поет, пригодився. Її захищав з двадцять другого внічку і вдень. А в час, як не йшла ще росія в масштабну атаку, В природному національному парку Тарас Мав працю. Там статуї звів – пелікана, бабака І бабу, що скіфська. Хто бачив, казали: «Він – ас». Веселим був, світлим. Прожив двадцять п’ять лише років. Багато ще статуй створив, якби жив, мо, й картин, Бо в ньому було щось таки від Шевченка – пророка, Що зводити звало його в світ мистецтва мости. Мав задуми всякі. І честь мав, і силу, і віру. Та ворог закреслив усе – вбив життя молоде. Для чого? Бо звір він жорстокий. Не жаль жертви звіру. Але Україна живе і в майбутнє іде. Згадає колись всіх полеглих за неї героїв. Шевченка загадає, що голову склав у бою. Всіх медиків, всіх волонтерів і ЗСУ воїв Згадає! Й подякує їм за свободу свою!