Весна світає, ніжна і тривожна,
Іще одна заплакана весна
На крилах лине, І травинка кожна
Бринить у Всесвіт: - Вже пора, пора!
Пора цвісти, - бринять ліси, як арфи.
Пора любити! - птаство гомонить.
Так буде зАвжди: нині, вчора завтра -
Як материнське горе пережить?..
Весна - саме життя, сонцепочаток,
А душу сумом нині огорта:
Ті цвинтарі, що кличуть до розплати...
Четверта неприкаяна весна!
А спогади: і син, коханий, милий,
Й минуле щастя - не вернути все...
Зеленим рястом заростуть могили,
Але печаль душі - не заросте...
Весна надії, смутку і тривоги,
Вже лютий проминув - без вороття...
Весна жадає також перемоги,
Життя триває, бо воно - життя...
Весняний день жіночої печалі,
Весняний день надії і тривог...
#Світлана_Імашева
