Людська совість

Одні  воюють,  інші  в  нас  донатять  
І  маскувальні  сітки,  знай,  плетуть,  
Та  волонтерять,  ім  за  це  не  платять.
Є  й  ті,  що  в  цьому  участь  не  беруть.    

Чим  виміряти  людяність  й  байдужість:  
У  тоннах,  грамах  чи  у  довжині,
До  тих,  хто  зараз  проявляє  мужність  
І  захищає  нас  у  цій  війні?  

І  сніг,  і  дощ,  й  хурделиця  лютує,  
А  наш  боєць  -  у  полі  під  дощем,
Під  "Градами"  ворожими  ночує.
Скажіть,  чи  варто  перейматись  цим?

Нехай  у  полі  в  кучугурах  сніжних,  
Його,  як  зайця,  снігом  заміта,
Від  "Кутюра"  сукенка  вам  миліша,  
Й  наближення  яскравого  Різдва?  

Вже  маєте  на  Новий  рік  ялинку
Та    мандаринів,  звісно,  запаслись?
Зосталось  напекти  ковбас  і  шинки...
А  в  полі  мерзне  син  голодний  чийсь.

І  десь  боєць  у  полі  помирає
Бо  вчасно  турнікет  не  підвезли,  
А  перемогу  кожен  з  нас  чекає,  
Щоб  святкувати  гарно  ми  змогли.  

Чим  міряється  людяність  й  байдужість?  
А  вимір  цей  –  у  совісті  людській.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Ольга Калина