Безмежжя опалого листя,
Дерева сумні, та ще й голі,
Життя нетривале і стисле,
Понині залежить від долі.
Краса розпустилась весною,
Зустріли духмяність казкову,
Укрилася квітка росою,
І знову… не втримала вроду.
Захоплива ніжність природи,
У кожнім сезоні відмінність,
Однаково смуток приходить,
Мов осінь… все піде у вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: liza Bird