Як мене Венеція стрічала?
Хвилями і помахом весла,
У долонях вод мене гойдала,
Щілинами вуличок вела.
Приязню та усмішками друзів,
Спрагою невисловлених слів,
Зустрічала сонечком на прузі,
Хлюпотом просолених човнів.
Всю тебе і твою далеч дальню
В пам'ять до окрушини вберу,
Вогники гондол твоїх печальних,
Усміх щирий, дружній потиск рук,
Твій співучий і співзвучний камінь
Світлу, тіням, хвилям молодим,
Все, що ти явила на світанні
В чарівному дзеркалі води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2023
автор: Рясна Морва