Чому , листопаде уже ти не той?
Був лід на калюжах і листя сіріло довкола.
Зима розганяла завжди свій коток
і йшли заметілі в плащах довгополих.
Чому , листопаде, приносиш ти осінь мені,
заносиш гнітючого зранку в оселю?
Ще серце бажає мелодії чути звучні,
не дихати важко з надією дивлячись в стелю.
Чому, листопаде, нагадуєш дні лиш сумні?
Я ж бо пам'ятаю, траплялось, як голуб туркочеш
і щастя вагончик завжди вдалині бовванів,
заскочити в нього можливо було,як захочеш.
Чому, листопаде, туман вже якийсь не такий?
Немає бажання сховавшись когось розіграти.
Не той що раніше , повсюди стирчать вістрюки,
за все ти тепер вимагаючий плати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Олександр Холденко