Як нам хочеться — миру і тиші…
Як бракує всім лагідних днів.
Плачуть янголи в зоряній висі
І приходять — до маминих снів.
Над могилами — вітер гуляє,
Заколисує спомини й біль.
Ця війна кожен день забирає
Й сповіщає — про горе довкіл.
Вже дороги — як Хресні дороги,
Чорна хустка — як долі клеймо.
Чуєш, Боже, цей шлях перемоги
Переплачений кров’ю — давно.
Перестелений квітами — в вічність,
Переплаканий — в темних ночах…
Хай сьогоднішня зболена дійсність
Захлинеться — в чужинських очах.
Нам би — тиші і мирного неба
На землі — на якій живемо.
Дай нам, Боже, того́, що нам треба —
Лиш прошу: не ярмо, не ярмо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА