Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі, сердитий, хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем :
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
Як сад квітучий пам'ятає й досі.
Між яблунями, змоклими за дня,
Що мітлами похмурими темніли
За мокрим склом, де вітер сум ганяв,
Пило великі краплі листя пріле.
А тусклим білооким ліхтарем
Цідився скупо промінь у безсиллі.
Безсонність осідала тягарем,
І падали метелики безкрилі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Горова Л.