У полисках осіннього дощу,
напівжурба, напівлюбов, півмряка…
мелодія з кафе лунає млява,
а дощопад на вулиці не вщух.
Він ювелірно підбирає такт,
аж ринви попід вікнами ридають,
а я сиджу на мокрій лаві скраю,
любуюся на листопаду смак.
Смарагдове, багряне, золоте…
А півтонів ніхто не помічає.
Хіба це дощ? Довкола водограї.
Та скоро це снігами замете.
06.11.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2023
автор: Микола Соболь