Путін здох. Жалоба за тираном.
Трон пустий. Гризуться пацюки.
Символ волі та свободи несказанно
Налякав цих покидьків полки.
Схилять голови неначебто в жалобі
Слуги Вельзевула й Сатани
І освятять зіркою на лобі
Гаспида чергового вони.
З цвинтаря йдучи, забруднять ряси,
В траурі порвуть один баян,
Замість сліз підуть калійні маси,
Тост на тризні: хай живе тиран!
Висрала Росія чергового...
Тужилася, бідна, стільки літ.
Та, натомість, замість проносного,
Памперс одягне, як оберіг.
Смерть тирана — всьому світу свято!
На людських обличчях радість, сміх,
Але придивіться, як багато,
Вже зросло тиранчиків нових!
Їм дано плювати на закони -
Красти і вбивати хто де міг,
Золотом вкривають свої трони,
Щоб не видно крові, що на них.
Символ влади підлого народу!!!
Нова віфліємська он зоря...
А приблуди із Близького Сходу,
Оберуть їм нового царя!
Варто сподіватись на Месію?
У болоті царство тільки жаб!
Бо, у тім, що назване Росія,
Іпостасі вічні: цар і раб.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)