Вечір нічку обіймає.


Вечір  нічку    обіймає,
Ніжно  щось  шепоче,
Її  рученьки  тримає,
Бо  кохання  хоче  .

Моя  мила,  темні  коси,
Мрія  зависока,
Підем  в  гайок  сіять  роси,
Моя  волоока.

Якщо  хочеш,  то  я  з  неба  познімаю  зорі,
Подарую  тобі  Люба  Світанки  прозорі.
Я  для  тебе  буду  ткати  місячні  доріжки,
Щоб  по  ній  змогли  пройтися  твої  гарні  ніжки.
Я  для  тебе,  повір  мені,  в  килим  розстелюся,
Ради  тебе,  моя  Люба,  в  тобі  розчинюся  .

Слухає  його  чорнява,  тай  мовчить,  бо  знає,
Прийде  ранок,  на  світанку  її  День  чекає.
Міцно  схопить  у  обійми,  і  як  подарунки,
Будуть  Нічці  чорноокій,  палкі  поцілунки.

В.  Небайдужий.
Жовтень,  2023  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Небайдужий