Вечір нічку обіймає,
Ніжно щось шепоче,
Її рученьки тримає,
Бо кохання хоче .
Моя мила, темні коси,
Мрія зависока,
Підем в гайок сіять роси,
Моя волоока.
Якщо хочеш, то я з неба познімаю зорі,
Подарую тобі Люба Світанки прозорі.
Я для тебе буду ткати місячні доріжки,
Щоб по ній змогли пройтися твої гарні ніжки.
Я для тебе, повір мені, в килим розстелюся,
Ради тебе, моя Люба, в тобі розчинюся .
Слухає його чорнява, тай мовчить, бо знає,
Прийде ранок, на світанку її День чекає.
Міцно схопить у обійми, і як подарунки,
Будуть Нічці чорноокій, палкі поцілунки.
В. Небайдужий.
Жовтень, 2023 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Небайдужий