1.Втомились крилонька літать,
Краса осінняя прив'яла,
В словах цих істина свята:
Літа, мов трави, відбуяли.
Хоч див немало на землі,
І їх усіх не пригадати,
Та сила в тім живе крилі,
Що зна, як щастя дарувати.
Приспів:
Допоки крутиться земля
І клекіт чується лелечий,
Щасливі усмішки зорять
У тата, мами і малечі.
Коли ж задимлена земля
Себе покличе рятувати.
Ворожу наволоч спинять
Помчать усі: і батько, й мати.
2. Клин опустився моїх літ
Над посивілою Десною
І розтривожив цілий світ
Молитвою, як день, ясною.
Літа з Десни водицю п'ють,
Купають крила в хвилеграї.
Милує око атрибут,
Де колір жита й небокраю.
Приспів.
26.12.2021.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Ганна Верес