Я пам"ятаю День Єропи,
А ще день Путіна ганьби,
І не забувсь День Перемоги,
Ми святкували, як могли...
То був далекий сорок п"ятий,
І ми малі тоді були,
Хоч не вернувся з війни тато,
Та ми раділи, як могли...
Тато загинув в сорок п"ятім,
Ми не знайшли його сліди,
Та він був з нами в кожній справі,
Живе і житиме завжди...
Я ту війну ще пам"ятаю:
Горіли села і міста...
Та з нами завжди була мама,
І ми боялися війни...
Коли ж війна ота скінчилась,
Ми ждали тата із війни,
Така нам доленька судилась,
Не вернувсь тато наш з війни...
Давно матусі вже немає,
Та й брата теж уже нема...
Все, що було я пам"ятаю,
Хоч і мала тоді була...
Тато з війни не повернувся,
Знищили хату вороги...
Жити в сараї довелося
Та ми все якось вижили...
На цій війні вже наші діти
Нас захищають від біди,
Зорійнуватись ми умієм,
Та нема сил допомогти...
Все ж на війну ми посилаєм
Посилки нашим воякам,
І ПЕРЕМОГИ ми чекаєм,
Зізнаюсь я всім читачам!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: геометрія