Вечір. Шоста

Вечір,  шоста,  я  в  маршрутці
Витираю  з  лоба  піт,
Ніде  сісти,  гроші  в  куртці,
"Передайте  за  проїзд".

Забігаю  в  супермаркет
Хліба  взяти  до  борщу  -
Два  пакети  й  кавоварку
Замість  нього  волочу.

Ще  на  пошті  бандерольку
Запихаю  під  пахву.
Дощ.  Забула  парасольку!
Грець  із  ним,  переживу!

Ось  під'їзд,  а  он  калюжа,
Хоч  платила  у  бюджет.
Влада  до  дощів  байдужа,
Розривається  пакет...

Мокра,  злюща  і  в  болоті,
Краща  від  усіх  курей.
Вже  четвертий  поверх,  люди,
Зараз  буде  апогей.

Скрип  дверей,  нарешті  вдома.
Враз  -  волосся  догори!
По  квартирі  невідомий
Розкидав  свої  дари.

Вся  підлога  у  серветках
Вперемішку  із  борщем,
Квітів  виплеканих  рештки,
Я  стою  з  тупим  лицем.

Знаєте,  хто  цей  злодюга?
Передам  йому  привіт.
Під  диваном  волоцюга  -
Наш  маленький,  любий  кіт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2023
автор: Стасієнко Яся