СТАРИЙ ВОВК

                           Вже  знемігся  старий  вовк,
                           І  ледве  плететься,
                           Бачить  з  ягнятами  вівця
                           На  полі  пасеться.
                                           Вовк  підходить  до  вівці,
                                           Стає  на  задні  п"яти,
                                             Просить  собі  на  обід
                                             Одне  ягня  дати...
                           Вівця  каже:  "Ні,  не  дам,
                           Не  мої  ягнята,
                           Там  от  онде  тато  їх,
                           Попроси  у  тата!"
                                               Пішов  вовк  до  барана,
                                               Став  його  благати,
                                               Щоби  йому  на  обід
                                               Ягня  якесь  дати.
                           А  той  тільки  вгору  гоп,
                           Як  тряснув  рогами:
                           Так  старого  й  покотив
                             Догори  ногами!
                                                 Підійнявся  старий  вовк,
                                                 Важко  вже  плететься,
                                                 Аж  дивиться:  із  лошам
                                                 Кобила  пасеться.
                             Підійшов  він  і  туди,
                             Став  на  задні  п"яти,
                             Просить  собі  на  обід
                             В  кобили  лошатим.
                                                 Та  і  каже:"Ні,  не  дам,
                                                 Не  моє  лошадко,
                                                 А  от,-каже,-  на  горі
                                                 Ходить  його  татко!"
                               Вовк  до  егера  іде,
                               І  його  благає,
                               Щоби  йому  на  обід
                               Лоша  одне  дали.
                                                 А  той  каже  йому:"Стій,
                                                 Пораджуся  в  мами."
                                                 Обернувся,  як  кресне
                                                 Його  копитами!
                               Аж  на  гони  старигань
                               Полетів  до  лиха,
                               Покотився  разів  п"ять,
                               Підійнявся  стиха.
                                                   Іде  далі  старий  вовк,
                                                   Ледве  що  плететься,
                                                   Аж  з  пацятами  свиня
                                                   На  горі  пасеться.
                                 Іде  бідний  і  туди,
                                 Став  на  задні  лапи,
                                 Просить  собі  на  обід
                                 Одного  пацяти.
                                                   Та  і  каже,  що  "Не  дам,
                                                   Не  мої  пацята,
                                                   А  он,-  каже,-попроси,
                                                   Коли  хоч  у  тата."
                                 Іде  вовк  до  кабана,
                                 І  його  благає,
                                 Щоби  йому  на  обід
                                 Поросятко  дали...
                                                   А  той  його  примостив
                                                   Задом  над  скалою,
                                                   Та  спереду  як  турнув
                                                   Вовка  головою!
                                   Та  так  бідний  старигань
                                   З  гори  покотився...
                                   І  довгенько  він  лежав,
                                   Та  все  ж  обізвався:
                                                   "Отак,  -  каже,-коли  хоч
                                                       Що-небудь  зробити,
                                                       То  до  батька  не  ходи
                                                       Поради  просити!"            

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2023
автор: геометрія