Дивитися приємно, як від щастя
Всміхаються людські вуста й душа,
І маю набагато більшу радість,
Коли причиною цього́ є я!
І жити хочу так, щоб посміхались
Всі люди, що назустріч йдуть мені,
А ті, котрі зі мною спілкувались, –
Завжди були щасливі й не сумні.
Ціную кожну мить, яка минає,
Своїм шляхом іду у майбуття,
Не прагну відшукати ідеалу, –
Щасливим упиваюся життям.
Близьку не ігнорую я людину,
Переживаю щиро і люблю,
Вона – щасливого життя причина,
Із нею й радощі, і сум ділю.
Що маєте – шануйте, стережіться,
Щоб не настигнули часи гіркі!
Бо втратити так легко можна місяць,
Як бачити лиш сяючі зірки.
20.01. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2023
автор: Martsin Slavo