Йому судилося минати

Сідай  і  плач  в  мені  в  плече
Вичавлюй  з  серця  муки  втрати  
Мені  віддай  і  біль  втече  
Йому  судилося  минати  

Не  назавжди  приходить  він  
З’являється  в  житті  аби  навчати    
Як  від  вогню  лишиться  тлін
Краще  ревіти  ніж  мовчати

Отож  реви,  сльозами  захлинайся
Скрізь  сльози  ми  пірнемо  в  сон
Душевний  біль,  минай  та  розсипайся
Не  вічний  є  тяжкий  полон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2023
автор: Іван Гурковський