Зізнатись в коханні – пройти крізь багаття,
Згоріти безжально, чи стати вогнем.
Спізнитися вкотре, а може із шмаття
Так вчасно створити свій власний Едем.
Свою невагомість поглинуту світлом,
Яскраву пригоду на вдалий мотив.
Вже зцілення просить розверзене літо,
Благає прозріння в кінці суєти.
Та що там прозріння, коли в епіцентрі
Знаходяться мрії про щиру любов.
Коли почистішали побуту нетрі
І якось по-іншому ваблять, либонь.
Усе на цім світі зробилося кращим,
Де навіть непевність – без слів говірка.
Немов розступилися прикрощів хащі,
Життя понеслось, мов бурхлива ріка.
18:58, 16.11.2016 рік.
Зображення: https://en.yeed.me
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2023
автор: yusey