Вони обіцяли, що буде багато Предтеч
й хрести готували сказавши, що це для месії.
А після в гармати забили свинцеву картеч
і орки у напад підступно пішли із росії.
Розтерзану плоть пожирає двоглавий орел.
«Своє» у невинних дівчат відберуть комісари.
Отруту жбурляли до водних і мовних джерел.
Козацька держава ставала придатком тартару.
Невже ж ви поснули навіки Богун та Сірко?
Невже віддзвеніло пророче Тарасове слово?
Кровиця їм стала безвинних дітей молоком.
Хіба ми з тобою, мій брате, до цього готові?
Клейноди козачі зі схрону на світ діставай,
а я загострю, наче ніж, кожну літеру в слові,
вражині хай зробиться пеклом наш Батьківський край
до зброї, козаче, тепер ми до бою готові.
06.10.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Микола Соболь