Сховаюся у золотім саду,
де ще від вишні трохи пахне літом
і яблука цвіт-сонечком напиті
багріють крізь стуманену габу.
У верховітті сповненій надії
лиш тихий вітер між гіллячок мріє…
а скоро засурмить він у трубу,
задме, задме сліпим снігам настрічу,
я занотую забагато свідчень
у білосніжнім стишенім саду.
01.10.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2023
автор: Микола Соболь