Містично.. гірко містично
Присмак полину ... І Сатана десь коло дому...
Любов як пришестя Диявола
Спомини про минуле...
Далеке ... та болюче...
Та любов мучила мене роками..
І не згасла нажаль...
Тільки відчай і печаль...
Через це все я відійшов від Бога...
Книги , журнали , присмак окультизму...
На перший погляд вдалося!
Спокій ! Відчуття почутості...
А далі хвороба...
Та хіба я когось любив??? Крім тебе???
Любив тебе більше ніж Бога!
Тому гріхопадіння.
Падіння в тенета Сатани!
І тільки надія на хоч якусь релігію
Тільки Раввин допоміг хоча ще й католицький священник...
Та я надто заліз в містику! Я надто переступив межу...
Я надто тебе любив.. І думав це назавжди....
А ти така як усі....
Надто сумував через тебе...
Не смійся , не гнівайся ...
Ті що нам завадили бути щасливими...
Або в пеклі... Або їх чекає пекло!
Так само як і мене ... Якщо цей смуток не припиниться...
Ти знаєш потойбічна сила ненавидить храми...
Мене хотіли потойбічні сили забрати саме там!
Пропонуючи після смерті славу!
Їм майже вдалося! Тоді друзі стали ворогами а вороги друзями...
Ти забрала в мене сон ... І відібрала душу... А я ненавиджу тебе і люблю!
А ти смієшся ... Або злишся...
І не тобі мене судити.. І не мені Тебе..
Життя після окультизму вже не буде таким як було... І твоя байдужість вбивала... От би скоріше вмерти мені... Бо без тебе не бути щасливим....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2023
автор: Ростислав Мельничук