Час летить. Не стомлюються коні.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
Наче й не спішиш за виднокраї
у підтримці є город і став.
Та, на жаль, чиновники вважають,
що даремно ти вчителював.
29.09.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2023
автор: Микола Соболь