Стара облуплена стоїть,
Вже покосились вікна й двері,
Дбайливі руки господинь
Давно торкалися до неї.
Вона зосталась сиротою,
Ніхто її не доглядає,
Подвір"я заросло травою,
Косить ніхто не поспішає.
Крислата груша біля тину
Гіллям їй сонце закриває.
Ніхто про неї й не згадає
Стару маленьку цю хатину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський