Я зранку намагаюсь вітром пестити Твої пропахлі хною коси
Й цілую Тебе завше ніжно в губи краплями осіннього дощу
Чекаю Тебе завжди, хоч прийшла у гості осінь
Хоч стою я тепер на півжиття дорозі
Та незважаючи на лабіринт заплутаних емоцій
Й навіть на те, що у душі [b][i]гіркоїдка[/i][/b] самотність…
Можливо часоплин вже вибачив мені за Твої сльози
Шукаю я Тебе у Всесвіті лише одну – мені призначену зорю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: ARSEN ZVENYHORA