[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTDPAL7h7d4GtCej6VUkvJ6m3dF3YGbi7SOFYT7AOo-T4aoYIsf[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS6HmFpYq9gzARuxxci-XMRGzNwm98yw5aHtraLW5aWgi8ynbXk[/img][img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS0_tlLNYMAbavMRS3wRFMDoY2erwnZrWlRtcKQ0fJymcWug2Rm[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ3q_9AiPscpz4Hv43ntirkriz2vI4vUZeKFXjkqQd9fvLsjeQH[/img][img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQHpfQqCazGrSu-1RbB7_LTFZ59rArCCRO335D5MBhMNzFyGieO[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTL_-94PWrnOrmbexbQg6noS3_51XsGF9OzCGMPM6W4phApcRGp[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRwDPMtpOXBeAG2GDNU4AetasnaJYKSOA251BAts23jq4BhU-_2[/img][img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSnOXeP5lPLCZ19qAMeIgDGFrxyNgHgSwsBQE1W69yn201AHuis[/img]
				В  1959  році  до  Москви
				прилітали  моделі  від
				Діора  для  показу  мод.  
				А  потім  влаштували  
				прогулянку  на  москві  
	Три  грації  гуляли  по  Москві,  
	Столиця  дивувалась  граціям.  
	Якась  іншопланетна  нація  
	З'явилася  зненацька  візаві.  
	На  хвильку  прочинилася  "завіса",-
	І  залетіли  сяючі  зірки  
	З  далекої  галактики  первісної,  
	А  там  життя,  і  все  там  навпаки.  
	З  якого  це  сузір'я  екіпаж,  -
	Місцеве  плем'я  вилупило  беньки  -
	По  вулицях  і    вільно  отак  швендяють  
	Чарівні  привиди,  -  фантом,  міраж?  
	І  в  головах  у  всіх  переворот,  -
	І  звідки  ці  з'явилися  опудала?  
	Упали  з  неба  і  шукають  Гудвіна?  
	І  хочуть  збунтувати  весь  народ?  
	Оголене  відверто  дещо  в  них,  
	У  шляпах  чудернацьких,  як  поганки.  
	Оце  події  із  самого  ранку,  -
	Та  хто  ж  дозволив  випустить  таких.  
	Моделі  прилетіли  від  Діора,  
	На  фей  що  схожі,  -  чарівних  комах.  
	Навколо  них  кружляла  ціла  свора
	Здивованих  місцевих  сіромах.  
	І  запахом  якимсь  було  наповнене  
	Повітря,  до  нестерпності  під  час.  
	І  погляди  ліпились  до  оголених  
	Плечей  і  рук,  і  сяючих  прикрас.  
	Юрба  дивилась  з  захватом  й  осудою:
	А  що  за  шествіє  небачене  таке!  
	І  кашляла  юрба,  мов  від  простуди.
	Давно  пора  вже  слать  комюніке!  
	А  чим  же  закінчився  той  вояж?  
	Мовчання  тільки,  до  сьогодні  аж.  
	Учився  Світ  робити  макіяж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: Рунельо Вахейко