Коли війна, - усе на часі:
І біль, і кров, й смертельна рана...
Війна не знає, - пізно, рано,
Її умовити не вдасться.
Коли війна, - то не на часі:
Шахрайство, зрада, боягузтво,
Коли дорожче своє гузно
З оманою у чорній рясі.
Відвага, відданість, свобода, -
На часі є на що зважать,
Бажання волі у народу, -
Йому ж не треба заважать.
На часі все - життя Країни,
Буття на часі й небуття,
На часі - час, що йде невпинно,
Нема якому вороття.
Життя розумне в більшій масі,
Усі давно до нього звикли,
Та щось розумне раптом зникло
І стало зовсім не на часі.
Життя на часі - в кожнім разі,
І хоч бува не без оказій.
Чи обираєм ми свій час,
Чи, може, час знаходить нас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: Рунельо Вахейко