Усім сказати нелюдям стало просто:
-Моя країно! Щиро я тебе кохаю
Безкрило і пишно, і , навіть без проби...
Але любов треба доказати без "раю".
Усім серцем і м'язами та нервами
І працею в непокірному вогні життя,
Ні зі скляними зіницями неука,
Хоч з поглядом відкритим сліпого майбуття.
Буває, що треба кров свою давати,
Стояти донором Батьківщині навічно.
Лиш після цього ти зможеш всім сказати:
-Тебе я люблю, люблю, Україно! Я - твій...
Тоді це не стане мовою пустою,
Хоч пан ти вельможний, гроші не приворожать...
І дбати про себе забудеш рукою...
Нехай тебе славлять, ти пишатись не зможеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: Маг Грінчук