Дивись, - ось так кінчається Любов.
Хтось залишки збирає на прожиток
На смітниках, щоб не згасала кров,
Яка іще тече в зів'ялих жилах.
Дивись, - ось так кінчається життя,
Коли і честь, і гідність - все забуто
Хтось щось шукає, поки не простяг
Ще ноги, тут вже - бути, чи не бути.
Не дай же Боже, бути нам ось так, -
Та хоч в всесвітніх смітниках шукати
Те, що немає вже живих ознак,
Але могло б відрадою нам стати.
Залиш, прошу, всі спогади, де мрій
Розбитих купа, залишки від щастя,
Щоб зберегти дарунок твій і мій,
Дарований нам Богом одночасно!
Живем ми від подій і до подій,
Так близько від біди і щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2023
автор: Рунельо Вахейко