Батьківщино моя неозора,
Буде завжди у грудях моїх
Шум ланів розбуялого моря
І дібров життєрадісний сміх!..
Буде серце повік пломеніти,
Як дивлюся на діл чи укіс –
Всі місця, млою згадок повиті,
Де у згоді я радісно ріс.
Несказанно люблю твої шири,
Їхню світлу розкішну красу,
Тож її гордовито і щиро
У рядках поміж люди несу.
Ти буваєш ласкава і грізна,
Криєш тугу та щастя удвох, –
О моя розмаїта Вітчизно,
Мамо вічних розрад і тривог!..
Скільки йшла ти разів за свободу
На криваву, примушену прю!..
Я за долю землі та народу
І думками, й ділами горю.
Хай біснуються бурі щосили,
Хай лукавці вороже ревуть –
Під твоїм нескоримим вітрилом
Рине шлях у яскраву майбуть.
Не потрібна мені ні чужина,
Ні засіяний благами рай,
Як на світі цвіте Україна –
До сконання укоханий край!
[i]24.VIII.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Прозектор