Із інею одягнеш пектораль,
вишневий саде, в сіре передгрудня.
Краса така і затишок у грудях.
Чи срібло це, чи визрілий кришталь?
Але хіба тепер у тому суть?
Сховай мене від метушіння світу.
Попереду ще і весна, і літо.
Сьогодні ж я пізнав твою красу.
Мені здається, зупинився час.
Нема ні голосінь, ні голослів’я
розмірено гойдається верхів’я
і перший сніг тобі співає джаз.
20.08.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Микола Соболь