Я не люблю колір чорний і сірий,
Коли , як з відра ллє за вікном дощ.
Як день заглядає із під брів- хмурий
I ронить квітка пелюстки із руж.
Я не люблю лютня - заметіль зими
Вона забрала кого любила.
У тумані сонце... стеляться дими,
В зажурі небо - душа безсила.
Я не люблю галасливого світу,
Людей, які мають довгий язик.
Які словами топчуть живі квіти
Не чують інших і вперті, як бик.
Я не люблю самозакоханих дам,
Жаб, які квакають у болоті.
Баб ,які галасують купи, продам -
І базарних розмов на роботі.
Я не люблю псів бродячих, скажених,
Які з ланцюга рвуться вкусити.
Людей неадекватних, навіжених,
Які не вміють у мирі жити.
Люди, які є слугами в лихого,
продадуть тебе за мідний п'ятак.
Вони закопають в яму святого,
Як ти є кращий ,то їсть їх хробак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: Чайківчанка