Чомусь… здавалося мені… – Тво[b][color="#ff0000"]я[/color][/b] любов – беззз межжж………
У докорах сумління й досііі не знайду ніяяяк причини:
Чому так лееегко Ти й раптово зникла із усіііх мереж?
Чому Ти не в мооо[b][color="#ff0000"]ї[/color][/b]х руках так зоряно цвітеш?
Невже назааавжди Ти від мене наче невловимий привид щастя утечеш?
Невже так просто у моїм житті як мить минеш?
Невже бурхливе [b][i]життєморе[/i][/b] Ти сама перепливеш?
Невже до мене більше не приїдеш, не прийдеш, не пригорнеш?
Невже нашу любов у своє серце як чар-зілля не приймеш?
Невже із іііншим Ти чашу кохання й насолоди п’єш?
Невже ти крааащого для втілення всіх своїх мрій знайдеш?
Невже мене Ти навіть в свої сни на чати не візьмеш?
Невже Ти моє серце вщееент на друзки розіб’єш?
Та знай одне – це через Тебе у моїх віршах завждиии сумують рими!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2023
автор: ARSEN ZVENYHORA