Жив у лісі сірий вовк,
Сильний та горлатий.
А оскільки голос мав,
То любив співати.
В ті кутки, де він співав,
Чи гарчав щосили,
Запускали злих собак,
І з двостволок били.
Так, звичайно, до біди
Легко доспіватись,
Тож і вирішив той вовк
Перебудуватись.
Якось полем він блукав,
Гульк - біжить лисичка,
А у неї у зубах
Гуска невеличка.
Вовк кубельце у траві
Протоптав швиденько,
Й заспівав: "ку - ку - рі -ку!"
Дзвінко та тоненько.
Спритна лиска під кущем
Заховала гуску.
"Зараз, - дума,- прихоплю
Й півня на закуску."
І на голос поповзла
В"юнко, з вихилясом.
А вовчисько із трави
Вискочив тимчасом,
Гуску з"їв і пробасив:
"Мати голос - мало,
Головне - репертуар
Добирати вдало!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: геометрія