Фінал... Вийшов на широку долину
І кинув свій погляд у синю вись.
- Куди подіти мені цю гординю?!
І прогриміла відповідь - Змирись!
Поникла думка, зникли поривання.
Пориви серця знову уляглись,
Але тяжке, тяжке угамування...
Тут прогриміла відповідь - Молись!
Молитва дає просвітлення вчасно,
Як свіжість та ранкова на Дніпрі.
- Але схилить коліна чи впасти...
- Таке не можу я! - Тоді - Помри .
Ось усмішка обличчя освітила
І світло щастя блиснуло в очах.
Тут смерть без суперечки відступила.
Замовк і голос владний в небесах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: Маг Грінчук