І прогриміла відповідь…

Фінал...  Вийшов  на  широку  долину
І  кинув  свій  погляд  у  синю  вись.
-  Куди  подіти  мені  цю  гординю?!
І  прогриміла  відповідь  -  Змирись!

Поникла  думка,  зникли  поривання.
Пориви  серця  знову  уляглись,
Але  тяжке,  тяжке  угамування...
Тут  прогриміла  відповідь  -  Молись!

Молитва  дає  просвітлення  вчасно,
Як  свіжість  та  ранкова  на  Дніпрі.
 -  Але  схилить  коліна  чи  впасти...
 -  Таке  не  можу  я!  -  Тоді  -  Помри  .

Ось  усмішка  обличчя  освітила
І  світло  щастя  блиснуло  в  очах.
Тут  смерть  без  суперечки  відступила.
Замовк  і  голос  владний  в  небесах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: Маг Грінчук